Процес рецензування

Рецензування є обов’язковим етапом для всіх рукописів, що надходять до редакції. Його мета ‒ забезпечення високого наукового та практичного рівня публікацій, об’єктивна оцінка якості досліджень у сфері арттерапії та допомога авторам у покращенні їхніх матеріалів.

Рецензенти

Горностай Павло, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу малих груп та міжгрупових відносин Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Бриль Марина, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології, педагогіки та філософії Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, директорка Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти, заслужена працівниця культури України

Гельбак Анжела, кандидатка психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри соціально-гуманітарних дисциплін факультету № 1, Донецького державного університету внутрішніх справ

Жванія Тарас, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Скнар Оксана, кандидатка психологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Traher Carrie, PhD, Ontario College of Social Workers and Social Service Workers

Видання Простір арттерапії застосовує двостороннє сліпе рецензування (Double-blind peer review): імена авторів приховуються від рецензентів, а імена рецензентів — від авторів. Рукопис передається експерту без титульної сторінки та будь-яких згадок, що можуть ідентифікувати особу дослідника чи його установу.

Конфіденційність. Рукопис є конфіденційним документом. Рецензенту заборонено обговорювати статтю з третіми особами, копіювати її або використовувати незатверджені дані у власних цілях до моменту публікації.

Об’єктивність. Оцінка має бути неупередженою. Особиста критика автора є неприпустимою. Усі зауваження повинні бути чітко аргументовані та підтверджені фактами чи посиланнями.

Декларація конфлікту інтересів. Рецензент зобов’язаний відмовитися від перевірки, якщо він працює в одній установі з автором, є його співавтором за останні роки або має спільні фінансові чи особисті інтереси, що можуть вплинути на об’єктивність.

Часові рамки. Рецензент має оцінити роботу у встановлений редакцією термін. Якщо виконання роботи вчасно неможливе, рецензент негайно повідомляє редакцію та призначається інший.

Під час аналізу статті рецензент обов’язково оцінює такі параметри:

• Наукова новизна та актуальність: Чи містить стаття нові результати, чи вирішує вона важливу наукову/практичну задачу, чи відповідає сучасному стану досліджень у галузі арттерапії.
• Назва, анотація та ключові слова: Чи чітко назва відображає суть дослідження; чи є анотація інформативною та зрозумілою без читання всього тексту.
• Методологія дослідження: Чи коректно обрано методи дослідження (теоретичні, емпіричні, якісні чи кількісні методи аналізу терапевтичного процесу / творчих продуктів). Чи достатньо детально вони описані для того, щоб інші фахівці могли відтворити експеримент/аналіз або застосувати методику на практиці.
• Результати та дискусія: Чи логічно викладені результати, чи належним чином вони проілюстровані (кейси, описи терапевтичних сесій, аналіз художніх робіт пацієнтів / клієнтів) та чи проведено порівняльний аналіз із роботами інших дослідників.
• Етичні аспекти арттерапії: Чи дотримано конфіденційності клієнтів (пацієнтів), чи змінено їхні імена в кейсах, чи є згода на публікацію фотографій їхніх творчих робіт (малюнків, скульптур тощо).
• Висновки: Чи відповідають висновки поставленій меті та отриманим результатам (вони не повинні бути голослівними).
• Джерела та література: Чи є список літератури релевантним, сучасним та чи містить посилання на авторитетні міжнародні видання з арттерапії та суміжних наук.
• Якість мови та оформлення: Чи грамотно написаний текст (стиль, термінологія) та чи відповідає він технічним вимогам журналу.