АРТТЕРАПЕВТИЧНА АВТОРСЬКА МЕТОДИКА «ПТАШКА ТА ГНІЗДЕЧКО» В РОБОТІ З ДІТЬМИ ТА ДОРОСЛИМИ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ ДОСВІД ВИМУШЕНОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ

Анотація

У статті розглянуто застосування арттерапевтичної авторської методики «Пташка та гніздечко» в роботі з дітьми та дорослими, які пережили досвід вимушеного переселення під час війни в Україні. Психологічними механізмами її впливу є активізація образного мислення, опрацювання травмівного досвіду через символи, зниження рівня тілесної та емоційної напруги, формування відчуття контролю, розвиток внутрішніх ресурсів і стабілізація через створення безпечного образу «дому всередині себе». Подано теоретичне обґрунтування методики з позицій сучасних підходів до роботи з психічною травмою, структурні етапи та особливості її проведення. Методика детально представлена як практичний інструмент: алгоритм її застосування та інструкція для роботи з різними віковими й терапевтичними групами. Важливим є створення безпечного терапевтичного простору, формування почуття стабільності, актуалізація ресурсних станів та відновлення внутрішнього відчуття дому як ключового чинника подолання наслідків травмівного досвіду. У статті здійснено аналіз актуальних наукових і арттерапевтичних досліджень роботи з травмою, зокрема О. Вознесенської, Л. Галіциної, P. di Tommaso, B. van der Kolk, C. Malchiodi та E. Castner. Важливим є аналіз символіки птаха та гніздечка у різних культурах і цивілізаційних традиціях. Птах розглядається як образ руху, пошуку, свободи та повернення до власної внутрішньої опори, тоді як гніздечко – як символ дому, безпеки, стабільності та відновлення. Ці символи інтегруються в арттерапевтичному процесі, сприяючи перетворенню, осмисленню та поступовій інтеграції травмівного досвіду. Проаналізовано результати практичного застосування методики серед дітей і дорослих у Харкові, а також серед українських вимушених переселенців у Польщі та Австрії, включно з учасниками з інвалідністю. Визначено основні терапевтичні ефекти: зниження тривожності, стабілізація емоційного стану, покращення саморегуляції, посилення відчуття внутрішньої опори, формування символічного образу безпеки та зміцнення зв’язку з власною ідентичністю. Результатом практичного застосування методики є відновлення психологічної цілісності, зростання адаптивності та поява більш стабільного переживання себе у світі навіть за умов втрати дому й тривалої невизначеності. Додатково спостерігаються покращення у сфері емоційної регуляції, зниження рівня тривоги та соматизованої напруги, посилення здатності до символізації й усвідомлення власних переживань. Методика сприяє формуванню внутрішнього відчуття опори, підвищенню довіри до власних ресурсів, покращенню міжособистісної взаємодії та появі готовності до подальших терапевтичних кроків і соціальної інтеграції.