Особливості сприйняття підлітками та юнацтвом репродукцій картин українських митців ХIX–XX ст. під час проведення експериментального проєкту «Поза простором і часом: артдіалоги з митцями»

Анотація

Експериментальний проєкт «Поза простором і часом: артдіалоги з митцями» був проведений серед учнівської молоді. Дітям було запропоновано провести своєрідний артдіалог з українськими митцями XIX-XX століття. Ми намагалися реалізувати такі задачі: ознайомлення молоді з творчістю відомих у світі українських митців ХIX–XX ст.; формування цікавості до культурної спадщини свого народу в цілому; створення простору для формування вміння бачити красу. Через віднайдення емоційного відгуку під час перегляду художніх творів підлітки та молодь мали змогу осмислити власні цінності. Деякі з 15 продемонстрованих репродукцій картин українських художників отримали найбільше позитивних відгуків, деякі з них учасники обрали для створення артвідгуку. Кількісний аналіз позитивних та негативних оцінок у виборці двох вікових груп дозволив проаналізували отримані дані з точки зору особливостей сприйняття мистецьких творів, функцій мистецтва та особливостей сприйняття мистецтва у цьому віковому періоді розвитку учасників проєкту. Учасникам було запропоновано оцінити за 10 бальною шкалою кожну репродукцію і описати свої думки і почуття від перегляду репродукції, яка набрала найбільшу позитивну оцінку. Дане завдання вплинуло на якість взаємодії учасників з художнім твором, так як процес оцінювання потребував ретельного споглядання репродукції. Ми обрали репродукції картин, які відомі всьому світу, але були недостатньо відомі українському глядачеві (окрім картини Т.Г. Шевченка «Катерина»). Визначено позитивний вплив якісного розглядання картини на формування нових нейронних зв’язків. Оригінальність проєкту полягає у поєднанні пасивної та активної форми арттерапії та певної междисциплінарності, адже учасники проєкту знайомляться з особливостями мистецтва України та на власному досвіді сприйняття прекрасного можуть відчути позитивний вплив мистецтва на свою емоційну сферу. Терапевтична цінність проєкту полягає у застосуванні таких засобів подолання стресу як «уява», «контакти», «віра», «емоції». Зроблено висновок, що проєкт позитивно впливає на формування соціокультурної ідентичності. Продовження реалізації проєкту є доречним. Отримані результати показали можливості вдосконалення опитування учасників проєкту. Збільшення часу зустрічі з учасниками дозволить надати їм пояснення певних базових понять: «композиція», «стиль», «сюжет» та інших. Доповнення анкети питаннями про кольорові асоціації та пояснення причини вибору тієї чи іншої репродукції картини надасть більший обсяг інформації про особливості сприйняття глядачами певних художніх образів.